Карантинний даунвінд

Даунвінд на КаховціБагатьох людей обставини змушують самоізолюватися в 4х стінах домівок. А неолімпійска, поки що %), команда клубу «Байдарка» заражена одним на всіх вірусом — SUPофілією, шукає пригоди на свої дупи і шляхи для індивідуальних тренувань для тих хто любить ‘пожостче’ %) Цього разу вони ганяли даунвінд (або навпаки) на Каховському водосховищі.

Пролог про даунвінд на Каховці

В жорстких умовах сьогодення та погоди команда клубу невеличким незмінним складом відчайдухів розвідала новий маршрут на Каховці: село Скельки — острови Кучугури — село Малокатеринівка.

Дистанція: 24 км.

Час на воді: біля 4 годин при швидкості польоту під 20 км/годину.

Це було нелегке випробування — сильний вітер, хвилі та холодна вода. А головне — велика відстань від берега. Недарма ми тренувались всю зиму, це допомогло вижити. Від відчаю та самотності деякі учасники розмовляли з камерой Go Pro. Дещо задокументовано на відео записах і скоро вийде повнометражка.

Даунвінд на Каховці. Кучугури

Відпочинок на Кучугурах

Ми рекомендуємо цей маршрут підготовленим веслувальникам, які регулярно тренуються та пройшли курс з безпеки на воді у нашому клубі та в супроводі інструкторів.

Розповідь Єгора Тараско про його даунвінд

Це був самий епічній та міцний downwind що траплявся зі мною, а можливо і з усією командою відчайдухів): Сергієм Хвостенко, Романом Ліпарою, Олександром Кирілашем та мною. Він дався, дійсно, дуже непросто.

Поки що, відосик про мене) Згодом підтягнем і решту.
Раджу при перегляді, додати гучності. Ефект присутності, гарантований)

Відео на YouTube в кращій якості

Треба таке частіше робити) Та більше тренуватись, бо коліна досі болять 😆

Ідея відзняти даунвінд з корми, давно закралась мені в голову. І тут все співпало:

  • шикарна компашка;
  • кріплення на кормі для камери;
  • вітер та хвилі саме тих кондицій!

Даунвінд на Каховці

24 км охоти на красенів, що катять та везуть на собі. Їх не багато зустрічається. Не на всіх можно вскочити. Бува, не вистачає якогось метра, пару штрикань веслом. І все, вони йдуть повз, лишая тебе страждати далі, на рванчі з перехресних хвиль, на яких не до сьорфінгу. Там тупо страждання, біль та купання твого знесиленого тіла після чергової невдалої спроби вскочити на коня)

Такого на Дніпрі я ще не бачив. Треба обов’язково повторити!

Епік-фейл з гоупро на даунвінді

Але зовсім не все в той день йшло гладко. Це відео відображає далеко не єдину ‘трагедію’ того дня %)

Дивитись зі звуком!

Це відео на каналі Єгора в кращій якості.

Не робіть як я. Беріть пультик %)

Чому ж я так валаю на то нещасне GoPro?!

Так от, GoPro на голосові команди відгукується красною лампою та звуком. До того я юзав гоупро на голові і відгук звуком був саме тим що треба. А лампу завжди вимикав, щоб економити живлення камери) Так зробив і цей раз. Бо накой та лампа буде саджати мені єдину батарею?!

Коли камера на голові, доволі контрольовано можно вмикатись саме тоді коли треба, коли гарно), а решту страждань гоупро спить і чекає. Тут же план був такий. Перша половина, по розрахункам, мала подарувати гарні хвилі десь з 3-4 кілометра після старту. Як раз на годину запису. А якщо б швидко допер до Кучугур (приблизно посередині дистанції), то і на фініш залишиться.

Чи варіант Б: якщо на першому відрізку буде вяльчь, залишити вимкнену камеру до другої половини дистанції і там відзнятися. Тобто включіти камеру і забути.

Далі, все в роліку. %) Як і планував, бачу початок того що треба. Так, нехотя, починаю її просити включити запис та прислуховуюсь щоб пікнуло у відповідь (я не знав що вона знімає з самого берега, де ще в затишку від вітру, вона чудово почула чужу команду знімати для чужої камери, когось з хлопців).

Перша хвилина відоса — це не розуміння: якого біса вона не вмикається? Все решта — то компіляція з різних відрізків. Бо я відчувши щось неладне, перейшов в режим економії енергії батареї. Це — як на голові коли камера. Бачиш гарний сет поряд, вмикаєшся, катосиш, вимикаєшся.

З камерою на кормі це трохи складніше робити, але теж можливо. Бачу сети на підході, лізу благати вмикнутись. Проходять повз, чи відкатую. А було і сипався без сил, ліз вимикати. Поки барахтався та видихався, прямим курсом через мене було провтикано не один табун тих самих хвиль. що летіли з швидкістю під 20 км/г.

Даунвінд на Каховці

В мене тих благань до гоупро є ще на один такий ролик, але нехай. І так казна що) Батарея не дожила до Кучугур. Амінь)

Автор прологу: Сергій Хвостенко
Автор відео і розповіді: Єгор Тараско
Автор фото: Олександр Кирілаш


Інші посилання за темою даунвінд на Каховці:

Спостереження про даунвінд по-запорізькі

Посилання на інші історії про веслування на Каховці:

Звіт Світлани Віхляєвої «СиКаяк экспедиция: «Лысая гора – Ивановские кручи»
Звіт Сергія Хвостенко «Моя ультра Каховська 100ка. Веслувальний марафон»
Звіт Наталії Вовченко  «Майн камф»
Фотоальбом «Змагання Каховська 100 2019» в Фейсбуці
Звіт Янковської Олени «Гонка не для всех или Про то, как я отдавала долги»

Posted in Отчеты and tagged , , , .